Цей МП орієнтований на побудову багатоцільових та широко використовуваних систем.

Пристрій декодування вилучає з ремонт ноутбуков acer черги першу команду i розшифровує ії, формуючи 63-розрядну мікрокоманду, яка завантажується у свою чергу декодованих команд.

Пристрій формування адрес здійснює операнди з обробки адрес i перевірки правильності доступу до пам'яті чи до портів вводу/виводу. Внутрішні пристрої МП утворюють 4-ступінчастий конвеєр, який працює незалежно від інших працюючих блоків. Це значно (приблизно в 6 разів), порівняно з МП 18086, Підвищує продуктивність процесора.

МП працює у двох режимах: реальної адресації та захищеної віртуальної адресації. В першому режимі МП адресує 1 Мбайт пам'яті за допомогою адресних ліній А 9—А0 i ліній ВНЕ. Сегментація пам'яті та формування фізичної адреси аналогічні цим діям МП 18086. При перезапуску МП автоматично входить в режим реальної адресації. Основним е режим компьютерный ремонт захищеної віртуальної адресації. При цьому кожному завданню доступний 1 Гбайт віртуальної пам'яті, що відображається на 16 Мбайт фізичної пам'яті. Для заданої віртуальної  адреси використовується 32-розрядний покажчик, що складається з 16-розрядного зміщення в сегменті та 16-розрядного селектора сегмента. Селектор, подібно до бази сегмента в МП 18086, зберігається в сегментному регістрі і містить старші 14 розрядів віртуальної адреси та два розряди рівня пріоритетності сегментів (поле RPL). Віртуальний адресний простір поділяється на дві рівні частини по 512 Мбайт для глобальної та локальної ділянок пам'яті. Глобальна ділянка доступна всім завданням, що знаходяться в системі локальна — тільки завданню, до якого вона належить. Отже, кожне завдання має свою захищену локальну віртуальну пам'ять ємкістю 512 Мбайт.

Будь-який сегмент локальної чи глобальної пам'яті, необхідний для ремонт компьютера виконання завдання (наприклад, сегмент даних, стека чи програми), задається за допомогою 64-розрядного описувача сегмента — дескриптора. Він займає вісім послідовних байтів пам'яті. Дескриптор містить 24-розрядну базу сегмента, 16-розрядне обмеження для заданих довжини сегмента від 1 байта до 64 Кбайт, i байт доступу, що визначає тип сегмента, його привілеї та правила звернення.

Дескриптори сегментів, необхідні для виконання завдання, об'єднуються в таблицю локальних дескрипторів. Kpiм дескрипторів сегментів таблиця може містити також Дескриптори виклику Підпрограм i завдань. Всього таблиця вміщує 8192 (8К) дескрипторів.

Аналогічно утворюється i таблиця глобальних дескрипторів, яка визначає програмні сегменти i сегменти даних, доступні будь-якому завданню.